Каталог статей, Другое » Review 78
дцп відводять иммунопатологическим механізмам при внутріутробному запаленні внутріутробний виникаючий запальний процес обумовлений комплексом інфекції і аутоіммунного процесу приводить до порушення подальшого формогенеза (с ф семенов к а семенова 1984) це узгоджується з результатами дослідження tyber (1955 – цит по к а семенова з соавт 1972) що показало що речовинами регулюючими процеси формоутворення в тканинах в період эмбриогенеза є антитіла які продукуються клітками ембріона що розвивається г і коляськиной з соавт (1997) отримані дані що стосуються ролі аутоіммунних зрушень в порушенні фосфолипидного обміну яким відводиться в даний час важлива роль в патогенезі природжених і пиробретенных психічних і неврологічних розладів про що докладніше буде сказано далі важливим патогенним чинником при природжених краснусі цитомегалии герпесі інфекційному мононуклеозі мікозах і ін є виникнення эмбрио- або фетопатий імунних органів плоду зокрема тимуса (л йегер 1990 т е івановськая з соавт 1996 і ін ) якнайповніше визначення суті запалення дав г з мовет (1975 – цит по запалення 1995) “запалення – це реакція жвавої тканини на пошкодження що полягає в певних змінах термінального судинного ложа крові сполучній тканині направлених на знищення агента що викликає пошкодження і на відновлення пошкодженої тканини” на ранніх етапах эмбриогенеза запальна реакція як така не виникає в період бластулы екзогенні подразники найчастіше інфекційної природи приводять до загибелі зародка при утворенні эмбрио- і трофобласта можливі не лише загибель зародка але і пошкодження частки названих структур у таких випадках можуть виникати спільні важкі пороки розвитку ембріона або його провізорних органів при подальшому формуванні зародкових листків в початкових фазах онтогенезу можуть загинути зачатки органів або окремі частки зачатків органів зародка в тому випадку якщо зародок продовжує розвиватися всі перераховані пошкодження приводять до утворення впр (вроджених вад розвитку) частіше за множинний характер (т е івановськая 1981 1995) впр центральної нервової системи відносяться до важких пороків розвитку при яких прогноз життя і психомоторного розвитку дітей часто буває сумнівним (і а ськворцов і ін 1988) плоду набуває здібність до запальної реакції з 5-6-го місяця розвитку (г і лазюк 1989) для фетального періоду характерне переважання альтеративного і продуктивного компонентів і відсутність здібності до відмежування запального процесу ці особливості зберігаються і в постнатальному періоді (г і лазюк 1981 т е івановськая 1995) в результаті запального процесу тієї або іншої етіології тобто специфічного може виникнути неспецифічне аутоіммунне запалення яке укупі з гіпоксією і порушенням мозкового кровообігу що розвиваються на його основі може позначитися не лише важкою клінічною картиною біля новонародженого але і такий же впродовж лави років (ю м жаботінський в і іоффе 1975 к а семенова н м махмудова 1979 с ф семенов к а семенова 1984 с к евтушенко о с евтушенко 1993 с к евтушенко 1994 і ін ) §4 внутріутробні інфекції і природжена гідроцефалія х г ходос (1974) багато випадків гідроцефалії пов'язує з перенесеними внутріутробний інфекційними менінгітами у тому числі і токсоплазменной етіології а багато випадків придбаної гідроцефалії розглядує як загострення приховано протікаючого природженого процесу про це ж раннє писав м о гуревіч (1937) що провести різкий кордон між первинними природженими (конгенитальными) і первинними придбаними гідроцефаліями що виникають в перші роки внеутробной життя і навіть у дорослих неможливо унаслідок їх тотожної клінічної і патологоанатомічної картини природжена гідроцефалія є одним з найбільш частих пороків розвитку центральної нервової системи і спостерігається в 22-49% випадків пороків цієї локалізації (г к юдіна н н солових 1994) а в спільній структурі захворювань нервової системи на її частку доводиться від 0 1-0 4% (а а арендт 1948 – цит по к е лебедев 1994) до 3 18% (г к юдіна н н солових 1994) з них не більше ніж біля 20% хворих природжена водянка носить оклюзійний характер (г к юдіна н н солових 1994) за даними г к юдіной і
Хиты [1360] — 
[0] 
Навигация ↓
