
Каталог статей » Review 61
процесі пологів і з викликаними ними значними порушеннями регуляції тонусу м'язів за типом экстензорной ригідності згодом виявлялися практично здоровими в даний час ні експериментальні ні клінічні ні морфологічні спостереження не дають відповіді за яких умов і яка саме шкідливість є центральною ланкою в патогенезі дцп відомий тільки круг патогенних чинників і умов їх дії які мають бути вивчені для того щоб знайти можливість запобігати цьому важкому захворюванню (к а семенова 1968 1976) при хронічних захворюваннях пристосування індивідуума до середи відбувається зазвичай не за рахунок заповнення уражених ланок з резервів мозку а за рахунок формування свого роду нового гомеостазу нового стійкого стану який формується при перебудові активності дуже багато у тому числі – початково неуражених систем і структур мозку з проявом гіперактивності яких а не з проявами власне ураження ми перш за все і маємо справу в клінічній картині захворювання (н п бехтерева а н бондарчук 1968 н п бехтерева 1988) стабільність стійкого патологічного стану також як і стійкого стану здоров'я пов'язана з формуванням відповідної матриці в довгостроковій пам'яті (н п бехтерева 1974) а складність його подолання обумовлена перш за все тим що також як і при нормальному гомеостазі умовно-компенсаторні реакції мобілізуються відповідною матрицею довгострокової пам'яті при будь-якій спробі змінити цей стан подальший прогрес хвороби може бути пов'язаний із збільшенням кількісних перебудов і виснаженням компенсаторно-гиперактивных систем хоча можливо і первинно-якісне зміна перебігу захворювання у формі ураження нових структур і систем мозку що веде до формування наступного патологічного стану ще дальшого від норми таким чином стійкий патологічний стан – один з найважливіших чинників адаптації організму до середи процес біологічно позитивний – грає в лікуванні роль ускладнюючого чинника це один з багатьох парадоксів в діалектиці проблем життя що визначають спільні принципи здоров'я виживання хвороби і смерті (н п бехтерева 1988) до теперішнього часу ще не ясні основні клітинні молекулярно-біологічні механізми впливу нервової системи на функціонування органів і тканин (б ф ванюшин г д бердишев 1977) на думку д с саркисова (структурні 1987) роль і участь нервової системи у виникненні і становленні патологічних процесів сьогодні ще залишаються багато в чому неясними існують і набагато більш ортодоксальні точки зору на роль цнс у виникненні патології наприклад в 1998 році доктор медичних наук лорен мошер (loren r mosher 1998) член апа (американській психіатричній асоціації) з 30-річним стажем писала про те що не існує доказів підтверджуючих те що психічні захворювання викликаються мозком багато фактів говорять про те що наше психічне життя у фізіологічному плані визначається зовсім не тільки мозком (а в іванов 2000) позиція філософів матеріалістичного напряму в цьому випадку дуалистична (можна навіть сказати шизофренічно розщеплена) мозок – матеріальний мислення – ідеально на думку р і круглікова (1988) вищі форми пристосовної активності здійснює не мозок а організм за допомогою мозку поглиблення в дослідження мозку пише н п бехтерева (1997) у тому числі на основі принциповий нових ще не створених технологій може дати відповідь на питання про мозковий код мислення якщо відповідь буде негативною тоді те що ми бачили раніше не код власне мислення а перебудови імпульсної активності співвідношувані з активованими при розумовій діяльності зонами мозку свого роду “код входження ланки в систему” при негативній відповіді пише автор далі треба буде переглядати і найбільш спільні і найбільш важливі позиції в проблемі “мозок і психіка” якщо ніщо в мозку не підлягає саме якнайтоншій структурі нашого думання тоді яка в цьому думанні роль мозку тільки роль території для якихось інших що не підкоряються мозковим закономірностям процесів і в чому їх зв'язок з мозком яка їх залежність від мозкового субстрата і його стану думки н п бехтеревой і багатьох інших учених і філософів (m i posner m e raichle 1994 p e roland 1993) із цього приводу красномовно свідчать про
Хиты [1260] —
[0] 
Навигация ↓