Каталог статей » Review 23
під час гаструляциі всього більшого функціонального значення набувають новосинтезірованниє мрнк що виражається на початку синтезу багатьох нових білків у тому числі і белков-трансміттерних рецепторів (e h davidson et al 1982) це функціональне значення ембріональних мрнк реалізується за участю трансміттеров синтез яких у свою чергу зачинає регулюватися з боку генома на догаструляционних стадіях розвитку синтез цих речовин-регулювальників йде за стабільною програмою що закладеній під час оогенезу і активується при заплідненні (t gustafson m toneby 1971) окрім цього на пізніх стадіях донервного ембріогенеза вони виступають і як регулювальники здійснюваного за участю цитоськелета транспорту новосинтезірованних мрнк в цитоплазму (г а бузников 1971) безпосередньо після гаструляциі у зародків з'являється донервная ембріональна моторика у вигляді ненервової міогенной моторики обумовленої скороченням неіннервованих м'язових кліток (m durante 1956) на думку г а бузникова (1987) донервная і ненервова ембріональна моторика є універсальним явищем не менш універсальною є і роль донервних трансміттеров як локальних гормонів що беруть участь в запуску і регуляції цієї моторики інтересним є той факт що лава актівностей побудований для індолілалкиламінов по величині їх стимулюючої дії на моторику зародків повністю збігається з лавою побудованою на підставі здатності цих речовин надавати судинозвужувальну дію на ізольовані органи дорослих ссавців (г а бузников і ін 1965) таким чином на певних етапах ембріогенеза донервниє трансміттери стають необхідними не лише для реалізації програми зародкового розвитку але і для швидких фізіологічних процесів інтенсивність яких може змінюватися відповідно до зовнішніх умов при цьому трансміттери беруть участь в роботі не лише еффекторного але і сенсорної ланки відповідних фізіологічних процесів (г а бузников 1987) трансміттери присутні в сперматозоїдах беруть участь в підтримці і регуляції їх рухливості (l nelson 1978) як сказано вище участь трансміттеров в регуляції морфогенетічеських переміщень кліток під час гаструляциі і на донервних постгаструляционних стадіях розвитку здійснюється за допомогою як внутріклітинних рецепторів так і рецепторів розташованих на клітинній поверхні у тих же випадках коли трансміттери функціонують як локальні гормони ембріональної моторики вони діють тільки через поверхневі рецептори які до того ж дуже схожі з рецепторами диференційованих кліток це означає що трансміттери діючи на ту ж саму клітку в якій вони синтезовані або на такі ж сусідні клітки повинні спочатку вийти в міжклітинний простір або навіть в зовнішню середу і подіяти на рецептори клітинної поверхні (г а бузников 1987) виникає ситуація на перший погляд парадоксальна – первинні і вторинні мессенджери як і у ранніх зародків знаходяться в одній і тій же клітці але функціональним кордоном між ними цього разу виявляється не внутріклітинна а поверхнева плазматична мембрана подібна ситуація проте можлива і в разі диференційованих нейронів (f hucho 1982 e usdin et al 1984) фізіологічні механізми дії трансміттеров – локальних гормонів і відповідних нейротрансмітерів не обов'язково ідентичні настільки характерна для класичного синаптічеського процесу десенситізация постсинаптичної клітки до нейротрансмітера може в разі ембріональних моторних кліток повністю бути відсутнім це зокрема підтверджується відмінностями електрофізіологічних характеристик дії локальних гормонів і нейротрансмітерів на моторні клітки-мішені (g o mackie et al 1976) в той же час роль трансміттеров як локальних гормонів клітинної моторики може перейти від донервних зародків до дорослих організмів без скільки-небудь істотної перебудови цю роль виявили спочатку у пізніх зародків і дорослих тварин (а г гинецинський 1947) і лише потім у зародків раніших стадій розвитку (г а бузников 1967) трансміттери що викликають і підтримують амебоїдне і пульсаторноє рух кліток під час гаструляциі теж можуть бути названі локальними гормонами відповідна функція трансміттеров зберігається і у дорослих тварин про це свідчать дані отримані при вивченні нейрофармакологичеських впливів на рухливість лімфоцитів фібробластов і так далі (а д адо в і донцов 1984 d bottaro et al 1985) встановлено що біля постгаструляционних донервних зародків холін- і моноамінергичеськие трансміттерниє системи виявляються насамперед в так званих осьових органах (нервовій
Хиты [1142] — 
[0] 
Навигация ↓
