Каталог статей » Review 236
ішемічним або геморагічним інсультом а також з пухлинами в області хвостатого ядра тому характер ураження в цих випадках не дозволяє судити про роль локальності пошкодження структури тобто значенні пошкоджень різних відділів хвостатого ядра с б букліной (1997) проведене комплексне клінико-нейропсихологичеськоє дослідження 26 хворих з веріфіцированнимі (кт ангиографія під час операції) артеріовенозними мальформаціями хвостатого ядра до і після операції видалення мальформації виявлено що при пошкодженні лівого хвостатого ядра особливо його голівки виникав чіткий персевераторний синдром при пошкодженні тіла лівого хвостатого ядра персеверациі були менш грубими наголошувалися легкі відчуження сенсу слів негрубі порушення оцінки ритмів при пошкодженні правого хвостатого ядра особливо його тіла частіше виявлялися розлади сприйняття причому характер перцептивних порушень схожий з такими при пошкодженні скроневої і тім'яної кори але були свої особливості по-перше порушення сприйняття завжди характеризувалися полімодальностью хоча і мали негрубий ступінь вираженості і найвиразніше виявлялися в немовному акустичному гнозісе по-друге вельми часто біля даної групи хворих мало місце ігнорування лівої половини простору різного ступеня вираженості і модальності автор вважає що праве хвостате ядро людини безпосередньо входить в систему що забезпечує цілісне сприйняття простору і схеми власного тіла хоча якщо врахувати безпосередню близькість розташування хвостатого ядра до внутрішньої капсули це питання вимагає подальшого вивчення при пошкодженні мозку на рівні лівого і правого хвостатого ядра спостерігається як би зменшена модель роботи лівої і правої півкуль у тому числі в цих випадках знаходять своє віддзеркалення домінантність лівої півкулі в організації серійних рухових актів і роль правої півкулі в цілісному сприйнятті на думку с б букліной (1997) відмінності в клінічній картині ураження голівки і тіла хвостатого ядра слід шукати в анатомо-функциональных зв'язках даної структури голівці хвостатого ядра разом з премоторно-лобными відділами кори належить роль в гальмівному контролі різних рухів і формуванні поведінки звідси при виключенні компонентів цієї системи з'являються персеверациі як наслідок неможливості закінчити (“оттормозіть”) рух що став непотрібним що стосується тіла хвостатого ядра то тут поважно що воно має опосередковані і прямі зв'язки не з лобовими областями а з тім'яною асоціативною корою і крім того грають роль і проекції слухової кори (е б арушанян в а отеллін 1976) проте не дивлячись на відомі анатомічні зв'язки механізми участі хвостатого ядра не представляються у наш час зовсім ясними раніше панувала точка зору про неспецифічну участь хвостатого ядра в забезпеченні поведінкових реакцій оскільки вважалося що це просто одна із структур що беруть участь в процесі регуляції уваги (н ф суворов з соавт 1977) проте зведення про можливість виборчих реакцій нейронів хвостатого ядра на тактільниє звукові і світлові стимули можуть свідчити про участь хвостатого ядра вже на найперших етапах сприйняття (о с віноградова е н соколов 1970 в с зеленськая 1986 j s shneider t j lindsky 1981) але хвостате ядро по характеру морфологічних зв'язків відноситься до непроекційних систем а це передбачає його участь і на пізніших етапах обробки інформації можна думати (с б букліна 1997) що тіло хвостатого ядра (по аналогії з його голівкою) здійснює гальмування неспецифічної афферентациі модулюючи сенсорний потік на таламічеськом і кортікальном рівнях це приводить до зростання ролі специфічної афферентациі в процесах сприйняття (н ф суворов і ін 1977)
Хиты [1125] — 
[0] 
Навигация ↓
